«Чим більше мов людина засвоїть з малоліття, тим для неї краще; тому батькам належало б докласти усіх зусиль, щоб навчити їм своїх дітей. Мови корисні для представників усіх верств, бо відкривають доступ до пізнання такого ж легкого і приємного, як і глибокого. Але варто відкласти ці заняття на пізніший час, який називається молодістю, - і в людини вже не вистачає здібностей або старанності, доводиться вбивати на завчання мов той час, який вона могла б присвятити застосуванню їх у житті, зубрити слова в тому віці, коли хочеться проникнути в суть речей, які вони виражають, доведеться визнати, що наші перші й кращі роки були даремно згаяні. Глибокі знання можна здобути тільки тоді, коли все саме собою врізається в душу, коли пам’ять свіжа і гостра, коли розум і серце ще не відають пристрастей, турбот і бажань, коли до занять спонукають дитину ті люди, від яких вона залежить. На мій погляд, у нас так мало істинно освічених людей, або, якщо хочете, так багато поверхневих саме тому, що мало хто пам’ятає про необхідність вивчати мови».
Жан де Лаюрюйєр
—————