БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ПРО ВИВЧЕННЯ                                                          ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У ДНЗ

Вивчення англійської мови у дошкільному навчальному закладі за освітньою лінією«Іноземна мова» варіативної складової Базового компонента дошкільної освіти (нова редакція)

 
Якість дошкільної освіти неможлива без пошуку та впровадження інноваційних моделей життєдіяльності дітей. Сучасність вимагає відповідності змісту освіти життєвим потребам. Вивчення англійської мови з молодшими дошкільниками має свої специфічні сторони, але є результативним за умови виконання законів ефективного вивчення іноземної мови. Освітня лінія «Іноземна мова» входить до варіативної частини Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. Іноземна мова в освіті дошкільників розглядається як засіб розвитку, виховання та особистісного становлення дитини; засобом соціалізації.
Вивчення іноземної мови дошкільниками, яка не лише озброює малят основами іншомовного спілкування, а є дієвим засобом розвитку, виховання, особистісного становлення дитини. Сучасні концептуальні підходи до навчання дітей іноземної мови враховують психофізіологічні можливості дітей дошкільного віку й вже сьогодні ми маємо «сім законів ефективного навчання іноземної мови» детально відпрацьовані і обґрунтовані Тетяною Шкваріною – доцентом кафедри практики іноземних мов Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.
Навчання іноземної мови в ДНЗ – це засіб соціалізації дошкільника.  Тетяна Шкваріна визначає основні умови   ефективного навчання іноземної мови:
1. Формувати іншомовну комунікативну компетентність.
Дошкільний період результативний не стільки для навчання, скільки для розвитку, загальної освіти дитини. Метою вивчення іноземної мови в цей період  має бути сприяння повноцінному, своєчасному розвитку дитини, її адаптації до життя в суспільстві. Тому  важливо формувати саме іншомовну комунікативну компетентність.
  2. Навчати іншомовного спілкування, а не іншомовної мови.
Процес навчання іноземної мови має бути організованим і керованим грамотним педагогом так, щоб у дитини виникла потреба вживати іншомовний матеріал у власному мовленні. Така сформована потреба забезпечить дитині іншомовне спілкування у професійній діяльності дорослого життя.
  3. Зразки мовлення – основа для формування іншомовної компетентності дошкільнят.
Навчання іноземній мові базується не на повторенні певних слів за педагогом, а в процесі спілкування. Тому важливо спонукати дитину до використання мовленнєвих кліше та часто вживаних висловів за темами близького та зрозумілого дитині оточення: наприклад, привітання, подяка, називання себе, команди до виконання дій тощо. Такі зразки підбираються з урахуванням потреб спілкування і виступають опорою для засвоєння мовного матеріалу. Формування мовленнєвої компетенції дошкільників реалізується саме у процесі засвоєння зразків мовлення.
  4. Гра – провідний метод і форма навчання дошкільнят іноземної мови.
На заняттях з іноземної мови діти повинні постійно перебувати в умовах уявної мовної ігрової ситуації. Важливо використовувати форми і методи, які базуються на різноманітних компонентах ігрової діяльності. Дидактична гра виступає провідним методом розвитку іншомовного мовлення дітей дошкільного віку.
  5. Провідна роль пізнавальної та ігрової діяльності.
За теорією діяльності обґрунтованої Л.Виготським, П.Гальперіним, О.Запорожцем, О.Леонтьєвим, у діяльності виділяють три взаємопов’язані складові: мотив, мету та виконання. Вивчаючи з дітьми іноземну мову, учитель обов’язково мотивує мовленнєву діяльність. Діяльність стає можливою лише тоді, коли є розуміння мети, яке породжується мотивом. А сам мотив залежить від потреби розмовляти іноземною мовою. Нажаль, така потреба у дошкільників відсутня. Тому й необхідно поєднати іншомовну мовленнєву діяльність із пізнавальною та ігровою, які є «рідними» видами діяльності дитини дошкільного віку.
  6.Заняття в системі – базова форма навчання дошкільнят іноземної мови.
Однотипні комплексні заняття у вивченні іноземної мови не мають результативності. Слід практикувати цикли занять за типом домінуючої навчальної діяльності, коли заняття не розпадаються на окремі, де виконується конкретний новий програмовий матеріал, а забезпечується чітка низка взаємопов’язаних циклів – тем, що в результаті й сприяє успішному засвоєнню іноземної мови.
  7. Успіх породжує успіх.
Завдання, які підбирає вчитель, мають бути посильними для дітей дошкільного віку й цікавими. Лише відчуваючи ентузіазм, керуючись внутрішньою мотивацією, дитина буде  успішною. Навчання дошкільників іноземній мові слід організовувати таким чином, щоб ситуацію успіху дошкільник і вчитель відчували якомога частіше.
  Методика навчання іноземної мови передбачає формування вмінь з аудіювання, говоріння, читання і письма. У процесі дошкільного навчання формуються лише перші два вміння: аудіювання (рецептивне) та говоріння (продуктивне). Проте в деяких рекомендаціях щодо технології навчання іноземній мові передбачається започаткування формування графічних навичок письма та самостійне відтворення окремих лексичних одиниць за допомогою опори. Залишається також спірним питання вікової категорії дітей, з якими слід (або вже можливо) розпочинати навчання англійської мови. Практичний досвід показав, що в  дошкільному закладі під керівництвом вчителя діти з 3 – х років результативно вивчають іноземну мову. Для такого навчання слід створити відповідні умови.
  Рекомендована кількість занять з найменшими дошкільниками: 2 - 3 заняття на тиждень тривалістю не більше 20 хвилин. Оптимальні дні: понеділок, четвер. Діти молодшого дошкільного віку, як правило сприймають іншомовну лексику на достатньому рівні. В такому віці ще відсутня необхідність у підборі диференційного матеріалу, в орієнтирах на здібну та обдаровану дитину. Була досліджена умовна група в кількості 20 дошкільників віком  від 3 до 4 років. Всі діти проявляли зацікавленість навчальним процесом, приймали в ньому активну участь й досягли достатніх знань в аудіюванні та говорінні. Проте слід зазначити, що з дітьми працював вчитель, який досконало володіє методикою організації навчально-виховного процесу й знає психофізіологічні вікові можливості даної категорії дітей. Головною помилкою у вивченні англійської мови з найменшими є форсування подій, підбір ускладненого матеріалу, що й приводить до втрати мотивації. Отже, однією з основних вимог є визначення вчителя англійської мови. Це має бути педагог, який володіє методикою організації навчальної діяльності з дошкільниками відповідно до їх вікових характеристик. Крім того вчитель повинен досконало знати іноземну мову. Мова вчителя – це зразок (зауважимо, не взірець а саме зразок) для малюків. Бажано, щоб з конкретною групою дошкільників працював один вчитель, до вимови якого діти звикають й легко відтворюють пропоновану лексику. Орієнтована тематика для навчання усного мовлення трьох річних дітей: привітання, прощання, знайомство, подяка, сім’я, дім, іграшки, дитячий садок. Такий підбір тем задовольнить комфортність навчального процесу й забезпечить його результативність.
  Закони ефективного навчання іноземній мові мають місце у роботі з найменшими дошкільниками, проте слід зауважити на  їх ранжуванні за значимістю. Головною умовою для проведення занять з дітьми дошкільного віку є те, що заняття мають проводитись в психологічно комфортній атмосфері з орієнтацією на розвиваюче навчання. Які фактори забезпечують психологічну комфортність на заняттях англійської мови? Це в першу чергу створення ситуації успіху та провідна роль ігрової діяльності. Треба широко застосовувати ігрові форми навчання. Кожна гра розвиває цілий спектр різноманітних здібностей та позитивних якостей дошкільників. Слід зазначити, що виходячи із сучасних підходів до організації дошкільної освіти, гра вже не є просто дитячою забавою, що дає задоволення. Вона набула статусу дидактичної. Ретельно продумана і якісно проведена гра забезпечує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики). Гра охоплює різні види мовленнєвої діяльності дошкільників: слухання і говоріння. І звичайно, гра активізує дітей, сприяє високій результативності занять та формує зацікавленість іноземною мовою, яка у подальшому стане необхідною в старшому дошкільному віці та під час шкільного курсу вивчення іноземної мови. З найменшими дошкільниками проводять різні види ігор за ступенем значимості їх на уроці англійської мови.
  Широко використовуються дидактичні ігри з навчальною функцією направлені на розвиток навичок володіння рідною й іноземною мовами. Період 3 – х років характеризується активним розширенням лексичного запасу рідної мови. Вдало підібрана за темами двомовна лексика сприймається та закріплюється дошкільниками легко і невимушено. Можна зазначити, що відбуваються два паралельних процеси лексичної роботи з рідної та іноземної мови. Дидактичні ігри за психічним впливом (релаксійні, стимулюючі) знімають емоційне напруження викликане інтелектуальним  навантаженням, стимулюють розвиток психічних процесів дитини. Підбираючи дидактичну гру, вчитель має врахувати її вид за ступенем введення до уроку: метою ігор на початковому етапі є зацікавлення дитини   іншомовною діяльністю; з відповідною метою проводяться ігри на введення нового матеріалу,  на закріплення матеріалу, ігри на автоматизацію та повторення навчального матеріалу. Дітям старшого дошкільного віку, які пройшли початковий курс навчання іноземної мови з 3 – років широко пропонуються пізнавальні ігри: ігри – знайомства, ігри – дотики, ігри – спроби, глибинні ігри. Методика проведення таких ігор відпрацьована практиками і розміщена в педагогічній літературі.
  Слід зауважити, що гра – складне, багатогранне явище, яке дуже важко однозначно трактувати і класифікувати. Успіх та результат залежить у більшості від цілей, які ставить перед собою вчитель іноземної мови.
  Вже було зауважено, що велике значення має позитивна мотивація. Без неї всі зусилля батьків і вчителів будуть приречені на невдачу. Яким чином позитивно зацікавити іншомовною діяльністю маленьких дошкільників і укріпити мотиви до вивчення англійської мови? Для старших дітей створюється умовна ситуація, в якій вони потрапляють в англомовні країни і дізнаються про такі цікаві далекі об’єкти, події тощо. Для найменших обов’язковий високий рівень зацікавленості. Необхідно бачити успіхи і «не помічати» невдачі. Адже невдача веде до розчарування, переключенню уваги, до відсутності мотивації і відмови зробити ще одну спробу. Навчаючи малят іноземній мові, вчитель повинен притримуватись правил сприяння позитивної мотивації:
-  вчитель має бути щирим, щоб дитина відчула, що вчити і навчатися іноземній мові – це діяльність, яка приносить задоволення і вчителеві і дитині;
-  вчитель повинен говорити зрозуміло, голосно, чітко, з ентузіазмом (такий стан обов’язково захопить і дитину);
-  урок слід проводити невимушено, легко, без напруги;
-  урок англійської мови має бути чітко організований, без зайвих відволікаючих подразників;
-  навчальний матеріал давати дозовано, навіть трішки менше, ніж дитина здатна сприймати (спрацювання на інтерес дитини).
  Базовим компонентом дошкільної освіти України в розділі «результати освітньої роботи» освітньої лінії «Іноземна мова» визначено: «здатність розуміти іноземну мову (звертання, ввічливі форми, тексти віршів, пісень, казок, мультфільмів, ігор)…». Такий орієнтир націлив вчителів іноземної мови на широке впровадження інформаційно-комунікативних технологій. Комп’ютер та мультимедійна система стали незамінними у навчанні іноземної мови дітей дошкільного віку, а разом з цим викликали ряд запитань проблемного характеру. Як забезпечити санітарно-гігієнічні умови? Який час на занятті тривалістю 15 – 20 хвилин має займати комп’ютер? Які шляхи узгодження навчального матеріалу за темами пропонованого вчителем та комп’ютерними програмами? Чи варто демонструвати мультфільми на англійській  мові в повному об’ємі чи давати уривки із зразками знайомої дітям іншомовної лексики?
  Слід відмітити, що діти дошкільного віку із бажанням та емоційним позитивом ставляться до навчання засобами комп’ютерних технологій. Вони із задоволенням переглядають як уривки мультфільмів так і мультфільми у повному обсязі, виконують ігрові завдання за допомогою презентацій, передивляються відео коротеньких соціальних ситуацій із життя дітей та близького оточення. Зауважимо, що комп’ютерна програма не підкріплена дієвою участю вчителя та спеціально організованим навчанням з його боку, не дасть результатів. Тому вчитель іноземної мови, який працює з дошкільниками повинен варіювати тривалістю використання комп’ютера на занятті та змістом навчального матеріалу.
  Вивчення англійської мови  з 3 – х річного  віку має позитивні результати. Старші дошкільники продовжують вивчати іноземну мову із сформованою мотивацією, зацікавленістю, відповідальністю щодо досягнення навчальної мети. Пропоновані програми навчання іноземної мови не обмежують педагогів в творчості, залишають за ними право на варіативність та пошук нових форм, технологій, засобів організації діяльності з дітьми різного віку.
  Самобутність та специфічність  дошкільного віку, можливості сучасної дитини переконують, що варіативна частина Базового компоненту  має виконуватись з молодшого дошкільного віку. Але слід пам’ятати,  що кожна зростаюча особистість має право на радісне пізнання навколишнього світу і на комфортний пошук свого особистого місця в цьому світі.